Уже в ніч на 26 жовтня Україна знову перейде на зимовий час – стрілки годинників переведуть на годину назад. Для когось це зайва година сну, а для когось – випробування для організму, пише РБК-Україна.
Перехід на зимовий та літній час, який свого часу запроваджувався для економії електроенергії, нині втратив будь-яку практичну користь, вважає голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру", експерт з економіки Борис Кушнірук.
"Той вплив, який мав перехід на зимовий та літній час у попередні роки, уже давно зник. Структура економіки, життєдіяльності людей і споживання електроенергії суттєво змінилася. У людей з’явилося багато приладів, які споживають електроенергію навіть тоді, коли їх немає вдома", – пояснює експерт.
Раніше, каже він, у часи, коли більшість населення вставала і лягала спати приблизно одночасно, перехід мав економічний сенс – дозволяв зменшити навантаження на енергосистему у години пік.
Часова прив’язка до Європи
Більшість країн ЄС також підтримують скасування переведення годинників. У 2018 році 84% громадян Євросоюзу під час опитування заявили, що втомилися від цієї практики, наступного року Європарламент проголосував за її скасування, однак рішення досі не набуло чинності.
"Проблема скасування переведення годинників в Україні полягає в тому, що це має сенс робити, узгодивши з ЄС. Якщо ми зробимо це самостійно, а європейські країни продовжуватимуть переводити час, то двічі на рік матимемо проблеми з узгодженням руху транспорту. Будуть постійні нестиковки", – зазначає Кушнірук.
Він додає, що Україна повинна діяти синхронно з європейськими партнерами, аби уникнути логістичних труднощів, особливо з країнами-сусідами.
Вплив на здоров’я від часових змін
Науковці з Американської академії медицини сну та Американської асоціації серця одностайні: переведення годинників негативно впливає на організм людини, порушуючи природний циркадний ритм – наш внутрішній біологічний годинник.
Академія закликає відмовитися від сезонної зміни часу і перейти на постійний стандартний час, який краще узгоджується з біологічним годинником людини. Причина – численні ризики, пов’язані зі зміною часу, зокрема підвищення ризику серцевих нападів, інсультів.
"Весняний перехід – це втрата години сну, яка призводить до гострого недосипання і сплеску гормонів стресу. Літній час дає більше темряви вранці і більше світла ввечері, що збиває наш внутрішній годинник", – пояснює кардіолог, кандидат медичних наук, доцент Київського медичного університету Олена Соломко.
За її словами, численні дослідження показують, що біологічний ритм не переходить на літній час навіть через кілька місяців після зміни. Це може призводити до невідповідності між вродженим біологічним годинником та годинником зовнішнього середовища.
"Перехід на літній час пов’язаний зі зростанням серцево-судинних подій – інфарктів, інсультів, фібриляцій передсердь, особливо у перший тиждень після переведення годинників. Основна причина – недосип і порушення біологічної синхронізації", – каже лікарка.
Дані з різних країн підтверджують ці ризики. В американському штаті Мічиган після переходу на літній час кількість серцевих нападів у понеділок зросла на 24%, у Фінляндії рівень ішемічного інсульту – на 8%. Метааналіз німецького медвидання Deutsches Ärzteblatt International показав збільшення ризику інфаркту на 4%.
Медики також фіксують зростання госпіталізацій через аритмію у перші дні після переходу.
"Циркадний ритм – універсальне явище, тому результати цих досліджень повністю стосуються й українців. А через війну наші ритми додатково порушені, тому найбільший ризик мають люди з хворобами серця", – підсумовує Олена Соломко.
За словами кардіологині, "додаткова" година може збити звичний режим – сон, прийоми їжі, щоденну активність.
"У деяких людей з’являється відчуття легкого "міні-джетлагу". Крім того, ранні сутінки та скорочення світлового дня можуть викликати пригнічений настрій, адже нестача сонячного світла знижує рівень серотоніну", – пояснює Соломко.
Психіка теж страждає
Попри стреси війни, відключення світла та нестачу сну, більшість українців зараз легше реагують на зміну часу, ніж кілька років тому, запевняє психіатр та невролог Євген Скрипник.
"Якщо три роки тому ми часто бачили загострення тривожних чи депресивних розладів після переходу на зимовий чи літній час, то зараз таких випадків набагато менше. Українці, на жаль, уже "загартувалися" війною, постійними стресами, відключеннями світла. На фоні цього переведення годинника перестало бути домінуючим подразником", – пояснює психіатр.
Водночас лікар нагадує, що навіть попри адаптацію, зміна часу може спровокувати тимчасові загострення – особливо в осінній період.
Порушення сну і супровідні наслідки
"Перехід на зимовий час менш стресовий, ніж на весняний. Бо зимовий час – це стандартизований час для нашого організму", – каже сомнолог Дар’я Пилипенко.
Експерт пояснює, що люди живуть за трьома "годинниками" – біологічним, соціальним і сонячним. Біологічний годинник мозку не залежить від зовнішніх умов, у нього є свій добовий ритм сну і неспання. Соціальний годинник – це розклад, коли людина йде роботу, забирає дітей із садка тощо. А сонячний годинник задає ритм світлом – природним або штучним.
"Коли ці три системи не синхронізовані, організм працює у стані напруги. Саме це і відбувається після переведення часу", – говорить Пилипенко.
За даними численних досліджень, після переведення годинника на 6% зростає кількість ДТП, а також травм на виробництвах і медичних помилок.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що підвищення тарифів на електроенергію затвердили - людям доведеться платити на 23% більше.
Також ми писали про те, що у Мін'юсті попередили українців про можливість втрати права на квартиру чи будинок - у чому причина.
Нагадуємо, що Генеральний штаб ЗСУ попередив, кого з пенсіонерів віком від 60 років обов'язково заберуть на війну.