У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14057, який передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України. Основне нововведення документа стосується закріплення права громадян на інформаційний спокій, що стане частиною поновленої редакції книги II кодексу. Ініціативу внесено широкою групою народних депутатів із різних фракцій.
Докладніше про те, що Україна закріплює право на інформаційний спокій, повідомляє "Стіна", посилаючись на Судово-юридичну газету.
Під інформаційним спокоєм автори законопроєкту пропонують розуміти право людини відмовлятися від участі у робітничих, службових чи професійних комунікаціях поза рамками офіційного графіка.
Це стосується телефонних дзвінків, листування електронною поштою та повідомлень у месенджерах у вихідні та святкові дні, а також у період відпустки або поза часом, обумовленим трудовим договором.
Розробники законопроєкту уточнюють, що залучення до робочих комунікацій у період інформаційного спокою можливе лише у виняткових ситуаціях, визначених законом.
До таких випадків належать загрози національній безпеці, забезпечення громадського порядку, необхідність охорони здоров'я населення, запобігання аваріям або надзвичайним ситуаціям, а також окремі положення трудових угод.
Законопроєкт наголошує, що реалізація права на інформаційний спокій не може використовуватися як підстава для дисциплінарних стягнень чи негативних наслідків для працівника.
Це означає, що співробітники не зможуть позбавити премії, погіршити умови праці або застосувати до нього будь-які санкції за відмову відповідати на повідомлення поза робочим часом.
Окремий розділ документа присвячений цифровій приватності. Депутати пропонують закріпити право людини на захист його цифрового образу та особистої інформації.
Під це визначення потрапляє обробка цифрових нотаток, листування, метаданих, історії пошукових запитів та відвіданих інтернет-ресурсів.
Крім того, до переліку входять відомості про використання додатків та сервісів, дані геолокації, інформація, що генерується пристроями чи системами штучного інтелекту.
Всі ці дані формують цифровий профіль людини, і обробка такої інформації, згідно з проєктом, можлива лише з її поінформованої згоди та з урахуванням чинного законодавства.
Законопроєкт також передбачає захист цифрової приватності від неправомірного доступу та кіберзагроз.
У тексті окремо вказуються заходи, що включають антивірусне програмне забезпечення, шифрування, дотримання кібергігієни та інші інструменти кіберзахисту.
Це має запобігти кібератакам, фішингу, несанкціонованому спостереженню та використанню шкідливих програм.
Ініціатива спрямована на те, щоб забезпечити сучасний баланс між професійними обов'язками та особистим часом працівників.
Таким чином, право на інформаційний спокій та цифрову приватність може стати важливим кроком до гармонізації трудових відносин та захисту особистого життя громадян в умовах цифрової доби.
Раніше "Стіна" поінформувала, як правильно заправляти авто, щоб не вгробити машину.
Нагадуємо, що "Стіна" повідомляла, що у МВС зажадали у водіїв оновити дані та права.